11. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов’язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов’язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов’язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов’язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

12. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов’язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

13. Військовослужбовець зобов’язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров’я звичок.

14. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

15. Військовослужбовець зобов’язаний знати і неухильно додержуватися прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права.

16. Кожний військовослужбовець зобов’язаний виконувати службові обов’язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов’язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

17. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов’язки. Ці обов’язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

102. Командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов’язаний:

підтримувати особовий склад батальйону (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності;

керувати розробленням і виконанням плану бойової підготовки батальйону (корабля);

організовувати й керувати бойовою підготовкою та вихованням особового складу батальйону (корабля), проводити заняття зі штабом, військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), а також навчання й заняття з підрозділами батальйону (корабля);

знати тактику дій батальйону в різних видах бою, управляти підрозділами під час навчання і в бою;

знати й уміло володіти всіма видами зброї і техніки батальйону, організовувати правильне їх зберігання, експлуатацію та обслуговування і не менше ніж один раз на три місяці особисто перевіряти їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд його озброєння, боєприпасів та технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля);

постійно вдосконалювати свої спеціальні й методичні навички, подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов’язку;

з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання молодих офіцерів, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу і про згуртування військового колективу;

знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), постійно вести роботу з їх виховання і вдосконалення підготовки за спеціальністю;

виховувати особовий склад батальйону (корабля) в дусі поваги до військової служби, бережливого ставлення до озброєння, бойової та іншої техніки і майна, піклуватися про підлеглих, періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці; дбати про здоров’я підлеглих, вживати необхідних заходів до його зміцнення;

здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського (старшинського) складу, кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів; перевіряти відповідність кандидатів для призначення на вакантні посади рядового, сержантського (старшинського) складу визначеним вимогам до таких посад;

виховувати у військових колективах відвертість, взаємну довіру та повагу;

щомісяця підбивати підсумки стану бойової підготовки, військової дисципліни, внутрішнього порядку, озброєння і техніки;

стежити за утриманням і правильною експлуатацією будинків і приміщень, відведених для батальйону, за чистотою території, закріпленої за батальйоном, у тому числі ділянки території парку (на кораблі - оглядати жилі та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля), а також проведенням заходів пожежної безпеки;

здійснювати заходи щодо запобігання катастрофам, аваріям, поломкам озброєння і техніки (забезпечення живучості корабля й безпеки його плавання), а також вимагати додержання заходів безпеки під час роботи з озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, проведення занять, стрільб, навчань і робіт;

підтримувати внутрішній порядок, організовувати охорону розташування батальйону (охорону корабля), перевіряти несення вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб особовим складом батальйону (корабля);

керувати господарством батальйону (корабля).

102-1. Головний сержант (головний старшина) батальйону (дивізіону, ескадрильї, корабля 2 рангу, бойової частини корабля 1 рангу) (далі - головний сержант батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за надання командирові батальйону інформації та пропозицій з питань проходження військової служби військовослужбовцями рядового, сержантського (старшинського) складу, рівня індивідуальної підготовки та морально-психологічного стану рядового і сержантського (старшинського) складу батальйону, організації по сержантській (старшинській) вертикалі своєчасного і ефективного виконання завдань, визначених командиром батальйону, інформування та координацію діяльності головних сержантів підрозділів, професійний розвиток сержантів (старшин), дотримання ними військової дисципліни, правильне несення служби добовим нарядом батальйону.

Головний сержант батальйону підпорядковується командиру батальйону та є прямим начальником для військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу батальйону. Він є головним радником командира батальйону з усіх питань, що стосуються рядового і сержантського (старшинського) складу.

102-2. Головний сержант батальйону зобов’язаний:

брати участь у роботі з підтримання бойової готовності особового складу, озброєння і техніки батальйону;

знати тактику дій батальйону в різних видах бою, основні види озброєння батальйону, досконало володіти особистою штатною зброєю;

постійно підтримувати високий рівень професійних знань, вмінь та навичок, працювати над їх удосконаленням, бути зразком для особового складу батальйону щодо виконання службових обов’язків;

знати, дотримуватися особисто та вимагати від підлеглого особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

брати участь у плануванні, організації та проведенні заходів з бойової підготовки батальйону, організовувати заходи з професійного розвитку сержантського (старшинського) складу, здійснювати моніторинг ефективності підготовки рядового і сержантського (старшинського) складу, контролювати дотримання вимог керівних документів з бойової підготовки та стандартів підготовки сержантським (старшинським) складом;

брати участь в організації занять із бойової підготовки особового складу батальйону, безпосередньо проводити інструкторсько-методичні заняття із сержантами (старшинами) підрозділів, вести облік професійної підготовки військовослужбовців сержантського (старшинського) складу батальйону, доповідати командирові батальйону про стан готовності підрозділів до виконання завдань за призначенням та виявлені недоліки в підготовці військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу, надавати пропозиції щодо їх усунення;

контролювати та координувати проведення занять сержантами (старшинами) батальйону, надавати їм методичну та практичну допомогу, організовувати заходи із удосконалення їх методичної майстерності;

координувати діяльність головних сержантів рот (батарей) та окремих взводів батальйону, надавати їм практичну допомогу, інструктувати та наставляти, вимагати ефективного виконання покладених на них обов’язків;

координувати роботу сержантів (старшин) штабу батальйону, надавати пропозиції та рекомендації керівному складу батальйону в частині, що стосується рядового і сержантського (старшинського) складу;

доповідати командирові батальйону про всі порушення норм, стандартів та положень керівних документів, що регламентують проходження військової служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, їх навчання і підготовку, всебічне забезпечення та соціальний захист, надавати пропозиції щодо їх усунення;

здійснювати контроль за додержанням військовослужбовцями рядового, сержантського (старшинського) складу військової дисципліни, виконанням ними правил носіння військової форми одягу, перевіряти виконання розпорядку дня в підрозділах батальйону, несення служби добовим нарядом;

негайно доповідати командирові батальйону та головному сержанту бригади про надзвичайні події в батальйоні, факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові головних сержантів підрозділів батальйону, їх дату народження, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять до військової служби, родинний стан, успіхи і недоліки у службі;

піклуватися про підлеглих, ставитися до них з повагою, не принижувати їх честі та гідності, знати потреби військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, порушувати перед командиром батальйону та головним сержантом бригади питання про задоволення цих потреб;

проводити роботу з підтримання на належному рівні морально-психологічного стану військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, працювати над згуртуванням сержантського (старшинського) колективу батальйону, здійснювати моніторинг відповідності сержантів (старшин) стандартам підготовки та положенням Кодексу сержанта Збройних Сил України, виховувати поважне ставлення військовослужбовців сержантського (старшинського) складу батальйону до їх належності до професійного сержантського корпусу Збройних Сил України;

проводити індивідуально-виховну роботу із сержантами (старшинами) батальйону, визначати завдання головним сержантам підрозділів щодо проведення індивідуально-виховної роботи з окремими військовослужбовцями, які потребують додаткової уваги;

брати участь в організації збору, аналізу та узагальнення досвіду, отриманого особовим складом під час виконання завдань за призначенням, його подальшого використання з метою підвищення ефективності виконання покладених на батальйон завдань, збереження життя і здоров’я особового складу;

розподіляти наряди на службу між підрозділами батальйону, перевіряти правильність ведення листів нарядів у підрозділах, хід несення служби особами добового наряду, які призначені від підрозділів батальйону;

організовувати підтримання внутрішнього порядку в батальйоні та утримання в чистоті території, закріпленої за ним;

періодично проводити робочі наради з головними сержантами рот (батарей) та окремих взводів, здійснювати їх інформування за усіма напрямами діяльності, доводити накази (директиви, розпорядження) керівного складу, проводити щомісяця підбиття підсумків з військовослужбовцями сержантського (старшинського) складу батальйону з питань бойової підготовки, стану служби військ та військової дисципліни;

організовувати роботу Ради сержантів батальйону, брати участь в її засіданнях особисто, забезпечувати реалізацію прийнятих рішень;

надавати командирові батальйону пропозиції щодо заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців сержантського (старшинського) складу батальйону;

організовувати роботу сержантів (старшин) з перспективного планування підготовки (навчання) та просування по службі військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу батальйону, надавати командирові батальйону пропозиції стосовно направлення військовослужбовців сержантського (старшинського) складу на навчальні курси та призначення на посади;

брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців сержантського (старшинського) складу та погоджувати оцінні картки головних сержантів підрозділів батальйону, надавати пропозиції командирові батальйону щодо зарахування військовослужбовців до резерву кандидатів для просування по службі.

Головний сержант батальйону для виконання покладених на нього завдань зобов’язаний знати визначені місця дислокації батальйону, організаційно-штатну структуру, бойовий та чисельний склад підрозділів, морально-психологічні якості особового складу, вплив соціально-політичної обстановки в районі дислокації батальйону на бойову готовність військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, рівень готовності підрозділів батальйону до виконання завдань за призначенням.

103. Начальник штабу батальйону в мирний і воєнний час відповідає за організацію і підтримання управління підрозділами батальйону, за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання батальйоном бойових завдань, за планування та облік бойової підготовки, за підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, за стан обліку особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів батальйону.

Начальник штабу батальйону підпорядковується командирові батальйону, є його першим заступником і прямим начальником усього особового складу батальйону.

Під час виконання рішень командира батальйону начальник штабу має право віддавати накази підпорядкованим командирові батальйону особам від його імені. Про всі віддані ним накази начальник штабу доповідає командирові батальйону.

104. Начальник штабу батальйону зобов’язаний:

розробляти на основі плану бригади і вказівок командира батальйону план бойової підготовки батальйону та контролювати його виконання;

знати фактичний стан справ у підрозділах батальйону та хід виконання поставлених перед ними завдань;

проводити заняття з особовим складом батальйону і керувати підготовкою безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів;

знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону, постійно вести з ними індивідуально-виховну роботу та роботу з підвищення рівня їх підготовки за спеціальністю;

розподіляти між підрозділами поповнення, яке прибуло до батальйону;

організовувати зв’язок у батальйоні, перевіряти стан і бойову готовність засобів зв’язку, розробляти заходи для прихованого управління військами та здійснювати контроль за їх виконанням;

забезпечувати своєчасне і правильне доведення наказів командира батальйону та старших начальників до особового складу, перевіряти їх виконання;

організовувати несення внутрішньої служби у батальйоні, перевіряти підготовку осіб, призначених у добовий наряд, і несення ними служби;

вести облік бойової підготовки;

знати наявність особового складу в підрозділах батальйону, не менше ніж один раз на три місяці перевіряти в підрозділах стан та облік озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, спорядження, статутів, порадників, навчальних посібників та інших матеріальних засобів, а облік особового складу - щомісяця, контролювати якість занять з питань додержання вимог безпеки на заняттях і під час роботи;

своєчасно готувати і надсилати до штабу бригади відповідні донесення.

110-1. Начальник медичного пункту бригади (полку, окремого батальйону, батальйону) відповідає за організацію і якість надання медичної допомоги, обстеження і лікування хворих, стан лікувально-діагностичної роботи в медичному пункті; підтримання внутрішнього порядку в лікувально-діагностичних відділеннях (кабінетах) та інших підрозділах медичного пункту, а також у лазареті; бойову і спеціальну підготовку, виховання, військову і трудову дисципліну особового складу медичного пункту; стан і збереженість техніки, медичного майна та інших матеріальних цінностей; матеріально-технічне і побутове забезпечення медичного пункту.

Начальник медичного пункту бригади безпосередньо підпорядковується начальникові медичної служби бригади (полку, окремого батальйону, батальйону), він є прямим начальником особового складу медичного пункту. На час відсутності начальника медичної служби начальник медичного пункту виконує його обов’язки.

Начальник медичного пункту бригади (полку, окремого батальйону, батальйону) зобов’язаний:

розробляти, організовувати та контролювати проведення заходів щодо набуття спроможності медичного пункту до роботи в екстремальних умовах мирного та воєнного часу;

керувати лікувально-діагностичною роботою в медичному пункті, розробляти заходи щодо її постійного вдосконалення, контролювати своєчасність, повноту та якість обстеження, лікування хворих і нагляду за ними;

здійснювати керівництво підготовкою та вихованням особового складу медичного пункту, особисто проводити заняття з лікарями та середнім медичним персоналом з підвищення їх професійного рівня;

дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих;

надавати командирам підрозділів допомогу з проведення військово-медичної підготовки, організовувати проведення інструкторсько-методичних занять з інструкторами з тактичної медицини (санітарними інструкторами) з організації навчання військовослужбовців прийомам надання домедичної допомоги в порядку само- і взаємодопомоги, а також заходам щодо попередження інфекційних захворювань, особистої та колективної гігієни, здорового способу життя;

установлювати і підтримувати розпорядок дня та статутний порядок у медичному пункті;

у встановленому порядку доповідати безпосередньому начальникові про надзвичайні випадки в медичному пункті, наявність значної кількості хворих з однорідними хворобами і хворих з ознаками насильства або отруєння та про медичні помилки, допущені в медичному пункті;

забезпечувати надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння);

особисто володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги і стабілізації стану хворого та навчати їм підлеглих;

якісно проводити медичний огляд та обстеження особового складу в медичному пункті, особисто проводити амбулаторний прийом, забезпечувати стаціонарне обстеження і лікування хворих у лазареті медичного пункту до 14 діб;

організовувати стаціонарне лікування в лазареті медичного пункту нетранспортабельних хворих (поранених, травмованих, отруєних) до поліпшення їх стану і переведення в лікувально-профілактичний заклад;

забезпечувати тимчасову ізоляцію інфекційних хворих, а також осіб з підозрою на інфекційні захворювання до направлення їх у лікувально-профілактичний заклад;

проводити відновлювальне лікування в медичному пункті військовослужбовців після виписки їх з госпіталю відповідно до висновків медичних працівників (фахівців);

організовувати направлення і транспортування в госпіталь хворих, які потребують госпітального обстеження і лікування, проведення консультацій у медичних працівників (фахівців) лікувально-профілактичних закладів;

брати участь у плануванні та проводити диспансеризацію військовослужбовців військової частини з метою раннього виявлення хворих у підрозділах; виявляти осіб, які потребують санаторно-курортного лікування;

здійснювати медичний контроль за станом здоров’я військовослужбовців, які заступають у варту (проводити опитування щодо скарг і огляд безпосередньо перед заступанням у варту);

здійснювати санітарний нагляд за транспортними засобами, виділеними для перевезення особового складу, екіпіруванням, організацією харчування, водопостачання, розміщення, відпочинку військовослужбовців під час військових перевезень, а також за районами очікування, завантаження і розвантаження особового складу;

організовувати медичне оснащення та забезпечувати санітарний стан кімнати особистої гігієни і профілактики гінекологічних захворювань для жінок-військовослужбовців;

брати участь у проведенні заходів військово-медичної підготовки особового складу, пропаганди гігієнічних знань, здорового способу життя;

брати участь у розробленні режиму харчування і складанні розкладок продуктів; здійснювати систематичний медичний контроль за якістю харчування особового складу та якістю води, що ним вживається;

вести постійне медичне спостереження за особами з хронічними захворюваннями, надавати командирам підрозділів рекомендації щодо зміцнення їх здоров’я і контролювати їх виконання;

брати участь у розробленні та здійсненні комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

аналізувати стан захворюваності серед особового складу батальйону, щотижня доповідати безпосередньому командирові (начальникові) про результати аналізу з пропозиціями щодо запобігання захворюванням і поліпшення санітарного стану особового складу та об’єктів батальйону, негайно - про інфекційні захворювання або випадки, які можуть позначитися на санітарно-епідемічному стані батальйону, про кожен випадок госпіталізації військовослужбовців, зумовленої травмуванням (отруєнням);

визначати потребу та організовувати забезпечення медичного пункту лікарськими засобами і медичним майном, а також речовим майном, пально-мастильними матеріалами та іншими видами матеріального забезпечення;

організовувати накопичення та зберігання запасів медичного майна на особливий період, утримання його в постійній готовності до видачі і використання за призначенням;

організовувати ведення обліку, зберігання і належне використання медичного майна і техніки в медичному пункті, не рідше ніж двічі на рік проводити їх перевірку, а перевірку наявності отруйних речовин і наркотичних засобів (психотропних речовин) - не рідше ніж один раз на місяць, не допускати їх використання не за призначенням;

організовувати технічне і метрологічне забезпечення майна та техніки медичного пункту;

організовувати здійснення заходів щодо ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики медичного пункту батальйону;

брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців медичного пункту та надавати пропозиції начальникові медичної служби щодо зарахування медичних працівників (фахівців) до резерву кандидатів для просування по службі.

111. Командир роти (корабля 4 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти (корабля), за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти (корабля), за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті (на кораблі), за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти (корабля), за успішне виконання ротою (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.

Командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).

112. Командир роти (корабля 4 рангу) зобов’язаний:

підтримувати особовий склад роти (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності;

організовувати в роті (на кораблі) бойову підготовку, складати розклад занять на тиждень, проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу, а також з підрозділами роти (корабля);

знати тактику дій роти в різних видах бою, управляти вогнем і підрозділами роти під час навчань і в бою;

досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки роти, правильно їх зберігати, використовувати та особисто перевіряти їх наявність, утримання та бойову готовність, проводити планові та позапланові (раптові) перевірки наявності та стану озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пально-мастильних матеріалів та майна роти;

перевіряти знання і практичні навички військовослужбовців роти (корабля);

постійно вдосконалювати свої знання за спеціальністю і методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов’язку;

організовувати проведення ранкової фізичної зарядки;

з пошаною ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу;

знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця роти (корабля), постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу;

виховувати особовий склад роти (корабля) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки та майна роти (корабля);

піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань;

суворо стежити за виконанням особовим складом заходів безпеки під час проведення занять і робіт, за поводженням зі зброєю, боєприпасами і технікою, їх обслуговуванням та бойовим застосуванням, за своєчасним здаванням на склад невитрачених боєприпасів та вибухових речовин;

доповідати командирові батальйону про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на особовий склад роти (корабля);

організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті (на кораблі);

підтримувати в належному стані та вдосконалювати навчальну матеріально-технічну базу роти;

стежити за утриманням і правильною експлуатацією всіх приміщень, відведених для роти, за чистотою ділянки території, закріпленої за ротою (на кораблі - оглядати жилі та службові приміщення, постійно стежити за станом корпусу корабля), а також за проведенням заходів пожежної безпеки у роті (на кораблі);

готувати особовий склад добового наряду від роти (корабля) та контролювати несення ним служби;

проводити огляд та інструктувати військовослужбовців роти перед їх відпусткою, відрядженням і контролювати їх повернення;

періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці в роті (на кораблі);

вести встановлений облік занять з бойової підготовки та облік особового складу роти (корабля), знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів;

щотижня підбивати підсумки бойової підготовки, військової дисципліни та внутрішнього порядку;

здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах рядового, сержантського (старшинського) складу та вступу до вищих військових навчальних закладів;

рекомендувати військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу до присвоєння чергових військових звань та на заміщення вакантних посад;

своєчасно забезпечувати належне постачання особового складу роти (корабля), дбати про побут своїх підлеглих, їх здоров’я, стежити за додержанням правил особистої гігієни кожним військовослужбовцем;

одержувати в установлені строки у фінансовій службі частини грошове забезпечення готівкою і своєчасно виплачувати його військовослужбовцям строкової військової служби свого підрозділу;

стежити за зовнішнім виглядом підлеглих, виконанням ними правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття;

організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти (корабля), перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на місяць робити огляд корабля, його озброєння, боєприпасів, технічних засобів і здійснювати щоденний обхід корабля). Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів (додаток 11 до цього Статуту);

перевіряти підготовку та стан озброєння і техніки роти (корабля) перед кожним виходом на навчання чи заняття, а також їх наявність після повернення із занять та навчань, вживати заходів до запобігання катастрофам, аваріям і поломкам, втратам зброї та боєприпасів (командирові корабля, крім того, забезпечувати живучість корабля та безпеку його плавання);

один раз на місяць звіряти дані ротного (корабельного) обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини;

керувати господарством роти.

Крім того, командир окремої роти зобов’язаний:

проводити контрольні заняття з підрозділами після закінчення їх бойового злагодження;

організовувати охорону роти, контроль за несенням служби, не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти стан її несення;

затверджувати розкладку продуктів на тиждень, організовувати щоденний контроль за якістю приготування та повнотою видачі їжі для особового складу, особисто перевіряти не менше ніж один раз на тиждень якість приготування їжі;

забезпечувати збереження коштів під час доставлення їх до роти;

для доставлення коштів надавати транспорт і озброєну охорону;

забезпечувати правильне утримання та експлуатацію житлового фонду та інших споруд на території роти, а також їх пожежну безпеку;

вживати заходів для охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів у місці розташування роти під час проведення заходів з бойової підготовки, повсякденної діяльності.

112-1. Головний сержант роти (батареї) (далі - головний сержант роти) в мирний і воєнний час відповідає за надання командирові роти інформації та пропозицій з питань професійного розвитку, просування по службі та з інших питань проходження військової служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу роти, їх навчання і виховання, військову дисципліну, організацію правильного зберігання і експлуатації озброєння, техніки та іншого майна роти, підтримання внутрішнього порядку в підрозділі, правильне несення служби добовим нарядом роти.

Головний сержант роти підпорядковується командирові роти та є прямим начальником військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу роти.

112-2. Головний сержант роти зобов’язаний:

організовувати роботу сержантського (старшинського) складу з підтримання бойової готовності особового складу, озброєння і техніки роти;

знати тактику дій роти в різних видах бою, досконало знати і вміло володіти всіма видами озброєння і техніки роти;

постійно підтримувати високий рівень професійних знань, вмінь та навичок, працювати над їх удосконаленням;

знати, дотримуватися особисто та вимагати від підлеглого особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

знати керівні документи з бойової підготовки, вимагати виконання їх вимог сержантами (старшинами), надавати пропозиції командирові роти щодо планування, організації, проведення заходів із бойової підготовки та заходів з професійного розвитку сержантського (старшинського) складу роти, вдосконалення їх методичної підготовки, брати участь у складанні розкладу занять роти на тиждень;

організовувати проведення сержантським (старшинським) складом занять із бойової підготовки особового складу роти, контролювати та координувати проведення ними занять, надавати методичну та практичну допомогу, вести облік професійної підготовки військовослужбовців сержантського (старшинського) складу роти;

безпосередньо проводити показові, інструкторсько-методичні та контрольні заняття із сержантським (старшинським) складом роти;

надавати допомогу сержантському (старшинському) складу в організації роботи з особовим складом, вимагати ефективного виконання покладених на них обов’язків;

доповідати командирові роти стосовно проблемних питань проходження військової служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу роти, здійснювати через сержанта із матеріального забезпечення (старшину) роти організацію їх всебічного забезпечення;

здійснювати контроль за додержанням військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу військової дисципліни, виконанням ними правил носіння військової форми одягу, доповідати командирові роти про застосовані ним заохочення і накладені на військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу стягнення;

стежити за виконанням розпорядку дня в підрозділі, вживати заходів для запобігання вчиненню правопорушень військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу роти;

негайно доповідати командирові роти та головному сержанту батальйону про надзвичайні події в роті, факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

постійно працювати над удосконаленням особистого стилю роботи та керівництва, бути взірцем для особового складу роти щодо виконання службових обов’язків;

знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові сержантів (старшин), їх дату народження, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, успіхи і недоліки у службі;

піклуватися про підлеглих, ставитися до них із повагою, не принижувати їх честі та гідності, знати потреби військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, порушувати перед командиром роти та головним сержантом батальйону питання про задоволення цих потреб;

організовувати спортивно-масову роботу в підрозділі та заходи із зміцнення здоров’я військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу роти, їх фізичної тренованості та загартованості;

проводити роботу з підтримання на належному рівні морально-психологічного стану військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу роти, працювати над згуртуванням військового колективу, сприяти формуванню в особового складу почуття взаємоповаги і взаємодовіри, відповідальності за успішні дії підрозділу;

виховувати поважне ставлення військовослужбовців сержантського (старшинського) складу роти до їх належності до професійного сержантського корпусу Збройних Сил України, працювати над вдосконаленням їх лідерських якостей;

проводити індивідуально-виховну роботу з військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, визначати завдання сержантам (старшинам) підрозділів роти щодо проведення індивідуально-виховної роботи з окремими військовослужбовцями, які потребують додаткової уваги;

стежити за правильним зберіганням і експлуатацією озброєння, техніки та іншого майна роти, не менше ніж раз на місяць особисто проводити їх огляд та перевірку наявності;

надавати допомогу головним сержантам підрозділів роти в підготовці особового складу, озброєння, техніки до занять (навчань), виконання завдань за призначенням;

організовувати збір, аналіз та узагальнення досвіду, отриманого особовим складом під час виконання завдань за призначенням, його подальше використання з метою підвищення ефективності виконання покладених на роту завдань, збереження життя і здоров’я особового складу;

вимагати дотримання військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу роти заходів безпеки на заняттях (стрільбах, навчаннях) та під час ремонтних та господарських робіт;

розподіляти наряди на службу між підрозділами роти, особисто визначати черговість нарядів сержантів (старшин), вести лист нарядів військовослужбовців сержантського (старшинського) складу роти, перевіряти правильність ведення листів нарядів у підрозділах;

організовувати і контролювати підготовку військовослужбовців роти до несення служби в добовому наряді, інструктувати їх та своєчасно направляти на розвід, перевіряти хід несення служби особами добового наряду роти;

стежити за підтриманням внутрішнього порядку в роті, організовувати утримання в чистоті та порядку приміщень роти і ділянки території, закріпленої за нею;

проводити роботу з перспективного планування підготовки (навчання) та просування по службі військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу роти, надавати командирові роти пропозиції стосовно їх направлення на навчальні курси та призначення на посади;

брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу та погоджувати оцінні картки сержантів (старшин) роти, надавати пропозиції командирові роти щодо зарахування військовослужбовців до резерву кандидатів для просування по службі;

один раз на місяць звіряти дані ротного обліку особового складу з обліковими даними військової частини;

надавати рекомендації командирам підрозділів роти щодо організації роботи із сержантським (старшинським) складом;

щотижня проводити підбиття підсумків із сержантським (старшинським) складом роти з питань бойової підготовки, стану служби військ та військової дисципліни, про результати та пропозиції доповідати командирові роти і головному сержанту батальйону;

брати участь у роботі з присвоєння чергових військових звань, класної кваліфікації військовослужбовцям рядового і сержантського (старшинського) складу роти.

117. Заступник командира роти з озброєння в мирний і воєнний час відповідає за технічну справність озброєння, бойової та іншої техніки, їх експлуатацію і ремонт, технічну підготовку всього особового складу роти.

Заступник командира роти з озброєння підпорядковується командирові роти і є прямим начальником усього особового складу роти. Старший технік роти є прямим начальником для рядового, сержантського і старшинського складу.

118. Заступник командира роти з озброєння зобов’язаний:

брати участь у розробленні розкладу занять на тиждень;

організовувати технічно правильну експлуатацію озброєння, бойової та іншої техніки роти, вживати заходів для утримання їх у справному стані;

знати ділові та морально-психологічні якості механіків-водіїв (водіїв) бойових та інших машин роти, проводити роботу, спрямовану на підвищення їх фахового рівня;

проводити заняття з особовим складом роти з технічної підготовки, основ і правил водіння машин та забезпечувати належну підготовку технічних спеціалістів;

знати будову, порядок і правила експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки роти, їх наявність і технічний стан, особисто керувати роботами, пов’язаними з технічним обслуговуванням озброєння, бойової та іншої техніки, їх ремонтом силами екіпажів (водіїв);

перевіряти стан машин, які виходять із парку, допускати до експлуатації лише технічно справні машини з відміткою про це в дорожньому листі;

не менше ніж один раз на місяць перевіряти технічний стан озброєння, бойової та іншої техніки роти й проводити перевірку стрілецької зброї за номерами;

організовувати технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки роти перед навчаннями, заняттями, під час їх проведення та після повернення до парку;

вживати заходів для запобігання катастрофам, аваріям і поломкам озброєння, техніки, негайно доповідати про їх причини та вжиті заходи командирові роти; під час організації роботи і занять з використанням озброєння і техніки доводити до особового складу зміст заходів безпеки і добиватися їх виконання;

стежити за ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин, запасних частин та іншого технічного майна;

своєчасно подавати заявки на необхідне технічне майно, організовувати правильну його експлуатацію;

здійснювати заходи пожежної безпеки на ділянці території, яка відведена роті, у паркових приміщеннях і на машинах роти, забезпечувати належний порядок;

вести облік і звітність.

118-3. Інструктор із тактичної медицини роти (батареї) (далі - інструктор із тактичної медицини роти) відповідає за своєчасне виявлення хворих, надання домедичної допомоги військовослужбовцям у разі їх поранення (травмування, отруєння), проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у роті (батареї).

Інструктор із тактичної медицини роти підпорядковується командиру роти і є прямим начальником для санітарів та стрільців-санітарів підрозділів роти.

118-4. Інструктор із тактичної медицини роти зобов’язаний:

здійснювати постійний контроль за станом здоров’я та фізичного розвитку військовослужбовців роти;

надавати домедичну допомогу військовослужбовцям у разі їх поранення (травмування, отруєння) під час проведення занять, ремонтних та господарських робіт;

дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих;

володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння);

регулярно проводити медичні огляди особового складу роти; супроводжувати особовий склад роти, який направляється до медичного пункту на медичний огляд;

організовувати проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у роті;

вимагати від військовослужбовців роти дотримання правил особистої та колективної гігієни, здорового способу життя;

отримувати медичне майно і видавати індивідуальні засоби надання домедичної допомоги та профілактики особовому складу роти;

навчати особовий склад роти прийомів надання домедичної допомоги в порядку само- і взаємодопомоги;

організовувати загартовування військовослужбовців роти з використанням водних, сонячних та повітряних процедур у поєднанні із заняттями з фізичної підготовки і спорту;

надавати командирові роти пропозиції щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони праці під час проведення занять, ремонтних та господарських робіт.

119. Командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті).

Командир взводу (групи, башти) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи, башти).

120. Командир взводу (групи, башти) зобов’язаний:

підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності;

проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти);

знати тактику дій взводу в різних видах бою, управляти взводом (групою, баштою) під час виконання бойових завдань;

досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки взводу (групи, башти), правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність;

постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов’язку;

з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу;

знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові кожного підлеглого, число, місяць і рік народження, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), успіхи й недоліки на службі, постійно вести індивідуальну роботу з виховання, складати іменний список особового складу взводу (групи, башти);

здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу, подавати командирові роти пропозиції щодо кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів;

виховувати особовий склад взводу (групи, башти) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу (групи, башти);

неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни;

піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань, дбати про їх здоров’я, вживати заходів для його зміцнення; постійно вдосконалювати фізичну тренованість особового складу;

своєчасно доповідати командирові роти (бойової частини) про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу взводу (групи, башти);

періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці у взводі (групі, башті), за розпорядженням командира роти проводити ранкову фізичну зарядку з ротою;

стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності;

готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань;

стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.

121. Сержант із матеріального забезпечення роти (батареї), старшина роти (батареї) (далі - сержант із матеріального забезпечення (старшина) роти) в мирний і воєнний час відповідає за облік та правильне зберігання стрілецької зброї, боєприпасів до неї, іншого майна роти, зберігання особистих речей військовослужбовців у кімнаті для зберігання майна роти, стан пожежної безпеки приміщень роти і закріпленої за нею території, ведення ротного (корабельного) господарства.

Сержант із матеріального забезпечення (старшина) роти підпорядковується командирові роти, а з питань внутрішньої служби - головному сержантові роти.

122. Сержант із матеріального забезпечення (старшина) роти зобов’язаний:

знати тактику дій роти в різних видах бою, досконало знати і вміло володіти особистою зброєю;

забезпечувати всіма необхідними матеріальними засобами заняття з бойової підготовки в роті;

здійснювати всебічне забезпечення особового складу роти відповідно до вказівок командира роти, головного сержанта роти та заявок головних сержантів взводів;

своєчасно одержувати і оглядати зброю, боєприпаси, спорядження та інші матеріальні засоби, що надходять до роти, стежити за їх наявністю, правильним зберіганням і експлуатацією, своєчасно передавати їх у ремонт;

негайно доповідати командирові роти та головному сержантові роти про виявлені випадки нестачі, втрати чи несправності зброї, боєприпасів та інших матеріальних засобів;

стежити за наявністю майна роти, щомісячно проводити звірку обліку військового майна роти з обліком служб військової частини та вести облік і звітність;

забезпечувати всіма необхідними матеріальними засобами підрозділи роти під час підготовки та проведення занять (навчань), виконання завдань за призначенням;

забезпечувати поповнення матеріальних засобів відповідно до вказівок командира роти, головного старшини роти та заявок головних сержантів взводів;

забезпечувати харчуванням та питною водою особовий склад роти під час навчань, занять на полігонах та під час несення служби в добовому наряді, виконання завдань за призначенням;

з дозволу командира роти або головного сержанта роти видавати боєприпаси особовому складу, а також особисто приймати і оглядати їх після повернення;

забезпечувати особовий склад усім необхідним для прибирання приміщень роти і ділянки території, закріпленої за нею, та для проведення поточного ремонту майна роти;

особисто водити роту до лазні, водити особисто або направляти військовослужбовців строкової військової служби до їдальні під командою одного з головних сержантів взводів (командирів відділень);

забезпечувати всім необхідним, оглядати та відправляти під командою старшого робочі команди, призначені від роти;

стежити за дотриманням правил опалення приміщень, справністю засобів пожежогасіння і дотриманням військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу роти правил пожежної безпеки;

організовувати зберігання особистих речей військовослужбовців роти в кімнаті для зберігання майна роти, приймати за описом та зберігати гроші і цінні речі заарештованих військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу перед їх відправленням на гауптвахту.

123. Головний сержант взводу (обслуги, заступник командира взводу) (далі - головний сержант взводу) в мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання взводом завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, їх військову дисципліну, охайний зовнішній вигляд, фізичну підготовку, правильне зберігання і експлуатацію озброєння, техніки та іншого майна взводу, внутрішній порядок у підрозділі, правильне несення служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу в добовому наряді.

Головний сержант взводу підпорядковується командирові взводу та є прямим начальником військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу взводу.

124. Головний сержант взводу зобов’язаний:

підтримувати бойову готовність особового складу, озброєння та техніки взводу;

знати тактику дій взводу в різних видах бою, вміти управляти особовим складом під час виконання завдань за призначенням;

досконало знати і вміло володіти всіма видами озброєння і техніки взводу;

постійно підтримувати високий рівень професійних знань, умінь та навичок, працювати над їх удосконаленням;

знати, дотримуватися особисто та вимагати від підлеглого особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

знати керівні документи з бойової підготовки, забезпечувати виконання їх вимог сержантським (старшинським) складом взводу, надавати командирові взводу пропозиції щодо планування, організації, проведення заходів із бойової підготовки та заходів з професійного розвитку сержантського (старшинського) складу взводу, вдосконалення їх методичної підготовки;

організовувати проведення сержантським (старшинським) складом занять з особовим складом взводу, контролювати та координувати проведення ними занять, надавати методичну та практичну допомогу, вести облік професійної підготовки військовослужбовців сержантського (старшинського) складу взводу;

безпосередньо проводити заняття з бойової підготовки з військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу взводу;

надавати допомогу військовослужбовцям сержантського (старшинського) складу щодо організації роботи з особовим складом, вимагати ефективного виконання покладених на них обов’язків;

доповідати командирові взводу стосовно проблемних питань проходження військової служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу взводу, надавати сержанту із матеріального забезпечення (старшині) роти заявки щодо їх всебічного забезпечення;

здійснювати контроль за додержанням військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу військової дисципліни, виконанням ними правил носіння військової форми одягу, доповідати командирові взводу про застосовані ним заохочення і накладені на військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу стягнення;

забезпечувати виконання розпорядку дня особовим складом підрозділу, вживати заходів для запобігання вчиненню правопорушень військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу взводу;

негайно доповідати командирові взводу та головному сержантові роти про надзвичайні події у взводі, факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

постійно працювати над удосконаленням особистого стилю роботи та керівництва, бути взірцем для особового складу взводу щодо виконання службових обов’язків;

знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу взводу, їх дату народження, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять до військової служби, родинний стан, успіхи і недоліки у службі;

піклуватися про підлеглих, ставитися до них із повагою, не принижувати їх честі та гідності, знати потреби військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, порушувати перед командиром взводу та головним сержантом роти питання про задоволення цих потреб;

організовувати здійснення заходів щодо зміцнення здоров’я військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу взводу, їх фізичної тренованості та загартованості, своєчасно доповідати командирові взводу та головному сержантові роти про захворювання військовослужбовців та організовувати їх направлення до медичного підрозділу;

підтримувати на належному рівні морально-психологічний стан військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу взводу, працювати над згуртуванням військового колективу, сприяти формуванню в особового складу почуття взаємоповаги і взаємодовіри, відповідальності за успішні дії підрозділу;

виховувати поважне ставлення військовослужбовців сержантського (старшинського) складу взводу до їх належності до професійного сержантського корпусу Збройних Сил України, працювати над удосконаленням їх лідерських якостей, формувати в них професійні навички керівництва особовим складом та управління підпорядкованими підрозділами;

проводити індивідуально-виховну роботу з військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, визначати завдання сержантам (старшинам) щодо проведення індивідуально-виховної роботи з окремими військовослужбовцями, які потребують додаткової уваги;

стежити за правильним зберіганням і експлуатацією озброєння, техніки та іншого майна взводу, їх наявністю та утриманням у належному стані, за правильним припасуванням військовослужбовцями спорядження і екіпірування та його обслуговуванням, не менше ніж раз на тиждень особисто проводити їх огляд та перевірку наявності, виховувати в особового складу дбайливе ставлення до них;

організовувати та безпосередньо проводити підготовку особового складу, озброєння, техніки взводу до занять (навчань), виконання завдань за призначенням;

контролювати наявність озброєння і техніки протягом занять (навчань), виконання завдань за призначенням, доповідати командирові взводу щодо втрат серед особового складу, втрат та пошкодження озброєння і техніки, потреби в їх евакуації та поповненні (відновленні);

перевіряти наявність особового складу та наявність, стан і комплектність озброєння, техніки, боєприпасів, навчально-тренувальних, імітаційних і бойових засобів, іншого майна після закінчення занять (навчань), виконання завдань за призначенням, організовувати технічне обслуговування озброєння і техніки, чищення зброї і шанцевого інструменту, поповнення боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів;

проводити збір та надання командирові взводу і головному сержантові роти інформації про досвід, отриманий особовим складом під час виконання завдань за призначенням, організовувати його подальше використання з метою підвищення ефективності виконання покладених на взвод завдань, збереження життя і здоров’я особового складу;

стежити за дотриманням військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу взводу заходів з безпеки на заняттях (стрільбах, навчаннях), під час ремонтних та господарських робіт, перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин;

призначати військовослужбовців рядового складу у наряди, вести лист нарядів взводу;

забезпечувати підготовку військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу взводу до несення служби в добовому наряді та своєчасно направляти їх на інструктаж до головного сержанта роти;

забезпечувати утримання в чистоті та порядку приміщень взводу і ділянки території, закріпленої за ним;

надавати командирові взводу та головному сержантові роти пропозиції щодо планування підготовки (навчання) та просування по службі військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу взводу;

брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців рядового складу та погоджувати їх оцінні картки, надавати командирові взводу пропозиції щодо зарахування військовослужбовців рядового складу до резерву кандидатів для просування по службі;

вести облік особового складу, озброєння, техніки та майна взводу;

щодня проводити підбиття підсумків із сержантським (старшинським) складом взводу з питань бойової підготовки, стану служби військ, військової дисципліни та внутрішнього порядку;

постійно знати наявність особового складу взводу та місце його перебування;

залишаючись за командира взводу, виконувати його обов’язки.

125. Командир відділення в мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців відділення, їх військову дисципліну, морально-психологічний стан, охайний зовнішній вигляд, стройову та фізичну підготовку, правильне зберігання, експлуатацію і утримання в належному стані озброєння, техніки та іншого майна відділення.

Командир відділення підпорядковується командиру взводу та головному сержантові взводу і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

126. Командир відділення зобов’язаний:

підтримувати бойову готовність особового складу, озброєння і техніку відділення;

знати тактику дій відділення в різних видах бою, вміло командувати особовим складом під час виконання завдань за призначенням;

досконало знати і вміло володіти всіма видами озброєння і техніки відділення;

постійно працювати над удосконаленням особистого рівня професійних знань, умінь та навичок за фахом;

знати, дотримуватися особисто та забезпечувати неухильне дотримання підлеглим особовим складом норм міжнародного гуманітарного права;

знати керівні документи з бойової підготовки, надавати пропозиції головному сержантові взводу щодо планування, організації, проведення заходів із бойової підготовки та заходів з удосконалення рівня індивідуальної підготовки військовослужбовців відділення;

навчати і виховувати особовий склад відділення, безпосередньо проводити заняття з бойової підготовки, тренування, спрямовані на підвищення рівня індивідуальної підготовки військовослужбовців та рівня їх фізичної підготовленості;

доповідати головному сержантові взводу стосовно проблемних питань проходження військової служби особовим складом відділення, надавати заявки головному сержантові взводу щодо всебічного забезпечення військовослужбовців відділення;

забезпечувати додержання особовим складом відділення військової дисципліни, виконання правил носіння військової форми одягу, доповідати головному сержантові взводу про застосовані ним заохочення і накладені на військовослужбовців відділення стягнення;

забезпечувати виконання розпорядку дня особовим складом підрозділу, вживати заходів для запобігання вчиненню правопорушень військовослужбовцями відділення;

негайно доповідати командирові взводу та головному сержантові взводу про надзвичайні події у відділенні, факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

постійно працювати над удосконаленням особистого стилю роботи, бути взірцем для особового складу відділення щодо виконання службових обов’язків;

знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові військовослужбовців відділення, їх дату народження, віросповідання, особисто-ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять до військової служби, родинний стан, успіхи і недоліки у службі;

піклуватися про підлеглих, ставитися до них із повагою, не принижувати їх честі та гідності, знати потреби військовослужбовців, порушувати перед командиром взводу та головним сержантом взводу питання про задоволення цих потреб;

організовувати здійснення заходів із зміцнення здоров’я особового складу відділення, їх фізичної тренованості та загартованості, своєчасно доповідати головному сержантові взводу про захворювання військовослужбовців;

підтримувати на належному рівні морально-психологічний стан військовослужбовців відділення, сприяти формуванню в особового складу почуття взаємоповаги і взаємодовіри, відповідальності за успішні дії підрозділу;

виховувати поважне ставлення особового складу відділення до військової служби та свого військового фаху, розвивати в них патріотичні почуття та моральну готовність до захисту держави;

проводити індивідуально-виховну роботу з військовослужбовцями відділення;

забезпечувати правильне зберігання і експлуатацію озброєння, техніки та іншого майна відділення, стежити за їх наявністю та утриманням в належному стані, за правильним припасуванням військовослужбовцями спорядження і екіпірування та його обслуговуванням, щодня проводити їх огляд, перевірку наявності та справності, виховувати в особового складу дбайливе ставлення до них;

проводити підготовку особового складу, озброєння, техніки та іншого майна відділення до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням;

контролювати наявність озброєння і техніки протягом занять (навчань), виконання завдань за призначенням, доповідати командирові взводу та головному сержантові взводу щодо втрат серед особового складу, втрат та пошкодження озброєння і техніки, потреби в їх евакуації та поповненні (відновленні);

перевіряти наявність особового складу та наявність, стан і комплектність озброєння, техніки, боєприпасів, навчально-тренувальних, імітаційних та бойових засобів, іншого майна після закінчення занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, проводити технічне обслуговування озброєння і техніки, чищення зброї і шанцевого інструменту, організовувати поповнення боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів;

здійснювати збір та надання головному сержантові взводу інформації про досвід, отриманий особовим складом під час виконання завдань за призначенням, використовувати його з метою підвищення ефективності виконання покладених на відділення завдань, збереження життя і здоров’я особового складу;

забезпечувати дотримання військовослужбовцями відділення правил безпеки під час користування зброєю і технікою, її обслуговування, заходів з безпеки на заняттях (стрільбах, навчаннях), під час ремонтних та господарських робіт, перевіряти, щоб після занять (стрільб, навчань) у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин;

надавати головному сержантові взводу пропозиції щодо призначення військовослужбовців відділення для несення служби в добовому наряді, своєчасно відправляти визначений особовий склад для підготовки до несення служби в добовому наряді;

підтримувати внутрішній порядок у відділенні, утримувати в чистоті та порядку приміщення і територію, закріплені за ним;

надавати головному сержантові взводу пропозиції щодо планування підготовки (навчання) та призначення на посади військовослужбовців відділення;

постійно знати наявність особового складу відділення, місце його перебування та чим він займається.

127. Солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов’язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. Солдат підпорядковується командирові відділення.

128. Солдат зобов’язаний:

підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою;

знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою;

знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права;

сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов’язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням;

постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно);

додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни;

бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання;

повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку;

своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки;

неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки;

виконувати розпорядок дня військової частини;

точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників);

у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття;

під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Старший солдат (старший матрос) є помічником командира відділення та зобов’язаний допомагати командирові відділення в навчанні солдатів, заміщувати його у разі відсутності.

235. Повсякденна діяльність військовослужбовців у будь-якій обстановці має здійснюватися з додержанням вимог військових статутів і порадників щодо створення здорових умов їх служби і побуту. При цьому використовується специфіка завдань, що виконуються, кліматичні умови, екологічна обстановка в районі дислокації військової частини, стан матеріального забезпечення і казармено-житлового фонду.

236. Основними напрямами діяльності командирів (начальників) щодо створення здорових умов служби і побуту військовослужбовців є:

встановлення і своєчасне доведення до військовослужбовців необхідних вимог безпеки, забезпечення їх виконання;

суворе виконання санітарних норм і вимог військових статутів щодо розміщення військовослужбовців, організації їх харчування, водопостачання та інших видів матеріального і побутового забезпечення;

організація точного виконання розпорядку дня;

своєчасне і повне доведення до кожного військовослужбовця встановлених норм забезпечення;

усунення або зниження до встановлених меж впливу шкідливих факторів на здоров’я військовослужбовців, вжиття заходів щодо поліпшення екологічної обстановки в районі розташування військової частини (підрозділу).

237. Загартування військовослужбовців проводиться з метою підвищення стійкості їх організму до змін фізичних факторів довкілля, до умов, пов’язаних з особливостями військової служби і виконанням бойових завдань.

238. Заходи щодо загартування військовослужбовців проводяться їх командирами (начальниками) під систематичним контролем начальника медичної служби. Під час планування цих заходів враховуються стан здоров’я військовослужбовців, їх вік та кліматичні умови місцевості.

239. Загартування військовослужбовців має проводитися безперервно шляхом комплексного використання водних, сонячних та повітряних процедур у поєднанні із заняттями з фізичної підготовки і спорту.

Основними способами загартування військовослужбовців є:

щоденне виконання фізичних вправ на відкритому повітрі;

обмивання до пояса холодною водою або нетривале прийняття холодного душу;

полоскання горла холодною водою, а також миття ніг холодною водою перед сном;

проведення у зимовий період лижних тренувань і занять;

проведення у літній період занять і спортивно-масових заходів у полегшеному одязі; прийняття сонячних ванн, купання у відкритих водоймах у вільний від занять і робіт час та у вихідні дні, а для військовослужбовців строкової військової служби - тільки під час організованого купання, навчальних занять і змагань з плавання.

240. Виконання фізичних вправ проводиться під час ранкової фізичної зарядки, навчальних занять, спортивно-масової роботи, в процесі навчально-бойової діяльності військовослужбовців, а також під час самостійних тренувань.

На заняттях виконуються фізичні вправи з використанням різних способів тренування і дозування фізичного навантаження з урахуванням належності військовослужбовців до видів Збройних Сил і родів військ, віку і стану здоров’я.

Заняття спортом проводяться в спортивних секціях і командах у години, встановлені розпорядком дня.

241. Кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров’я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Кожний командир (начальник) зобов’язаний забезпечити у підпорядкованій йому частині (підрозділі) додержання військовослужбовцями правил особистої і громадської гігієни.

242. Додержання правил особистої гігієни включає:

ранкове і вечірнє вмивання з чищенням зубів;

миття рук перед прийманням їжі;

своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів;

щотижневе миття в лазні зі зміною натільної і постільної білизни, онуч і шкарпеток;

утримання в чистоті обмундирування, взуття й постелі, своєчасну заміну підкомірців.

Зачіска військовослужбовця, а також вуса, борода, якщо вони є, мають відповідати вимогам гігієни і не заважати використанню засобів індивідуального захисту та носінню спорядження. Носіння бороди дозволяється за наявності медичних показань.

Правила громадської гігієни включають підтримання чистоти в спальних приміщеннях, туалетах та інших кімнатах загального користування, регулярне провітрювання приміщень, підтримання чистоти у місцях загального користування, а також на території розташування військової частини.

243. Усім військовослужбовцям проводяться запобіжні щеплення проти основних інфекційних хвороб. Щеплення можуть бути плановими і проводитися за епідемічними показаннями.

Планові запобіжні щеплення всьому особовому складові військової частини проводяться відповідно до календаря щеплень, а щеплення за епідемічними показаннями - за наказом старшого командира (начальника).

Від проведення щеплень військовослужбовці звільняються тільки за висновком лікаря.

Відмітки про щеплення заносяться у військові квитки і засвідчуються печаткою військової частини, а до медичних книжок додатково заносяться відмітки про звільнення від щеплень.

244. Військовослужбовець зобов’язаний доповісти за командою про випадки виникнення інфекційних захворювань в осіб, які проживають з ним в одній квартирі (кімнаті гуртожитку) і допускаються до виконання службових обов’язків з дозволу командира військової частини за висновком та рекомендаціями начальника медичної служби.

245. У разі виявлення у військовій частині інфекційного хворого начальник медичної служби негайно доповідає про це командирові частини і старшому медичному начальникові, забезпечує ізоляцію і госпіталізацію хворих, проведення дезінфекції у підрозділах, спостереження за особами, які були у контакті з хворими, і посилення санітарно-гігієнічного контролю.

У разі потреби рішенням старшого начальника у військовій частині запроваджується режим обсервації або карантин, забороняється або обмежується контакт з цивільним населенням, проведення зборів особового складу і масових заходів, облаштовуються додаткові ізолятори.

246. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.

З метою запобігання поширенню інфекційних захворювань лікувально-профілактичні заходи, які пропонуються медичною службою, обов’язкові для виконання всіма військовослужбовцями.

247. Диспансеризація включає медичний контроль за станом здоров’я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, які негативно впливають на їх здоров’я, проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів.

248. Медичний контроль за станом здоров’я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:

щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойової підготовки і в побуті;

медичних оглядів;

поглиблених і контрольних медичних обстежень.

249. Медичному оглядові підлягають:

весь особовий склад бригади - перед проведенням профілактичних щеплень;

військовослужбовці строкової військової служби - у лазні перед миттям;

особовий склад чергових сил (змін) - перед заступанням на бойове чергування (бойову службу);

військовослужбовці, робота яких пов’язана з можливим впливом несприятливих факторів, а також особи, які перебувають під диспансерним динамічним наглядом, - в установлені для них терміни;

особи, які постійно працюють у їдальнях, на продовольчих складах, об’єктах водопостачання, у пекарнях, лазнях, пральнях, і санітари - один раз на тиждень;

особовий склад добового наряду, який призначається у наряд по їдальні та виконує обов’язки зі стрілецькою зброєю;

усі військовослужбовці строкової військової служби, новоприбулі, а також ті, що повернулися з відпустки, відряджень і лікувальних закладів після одужання, - в день прибуття до військової частини після доповідання про це безпосередньому командирові (начальникові);

водії - перед виїздом у рейс;

учасники спортивних змагань - перед змаганнями;

засуджені до арешту - перед відправленням на гауптвахту, а також після повернення до підрозділу.

Поглиблені медичні обстеження проводяться один раз на рік з метою оцінки фізичного розвитку і стану здоров’я військовослужбовців. Крім того, поглибленому медичному обстеженню підлягає поповнення протягом двох тижнів після його прибуття до військової частини.

До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучаються лікарі-спеціалісти із військових закладів охорони здоров’я.

250. Час, порядок і місце проведення медичного обстеження та огляду особового складу підрозділів військової частини оголошуються в наказі по частині. Забороняється призначати медичні обстеження та огляди підрозділів у дні відпочинку.

251. Роту на медичне обстеження представляє командир роти, на медичний огляд - головний сержант роти. На медичних обстеженнях особового складу роти зобов’язані бути присутніми всі військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу роти. Вони повинні повідомляти лікарю про свої спостереження за станом здоров’я підлеглих. Записи про результати медичних обстежень та оглядів особового складу роти лікар заносить до медичних книжок. Військовослужбовці, які за станом здоров’я потребують диспансерного нагляду, беруться на облік і періодично підлягають контрольним медичним обстеженням.

252. Військовослужбовці, які з поважних причин не пройшли медичного обстеження, направляються за наказом командира роти до медичного пункту військової частини (поліклініки, поліклінічного відділення військового госпіталю) при першій можливості.

253. Про результати медичного обстеження особового складу військової частини, а також пропозиції щодо проведення необхідних лікувально-оздоровчих заходів начальник медичної служби частини доповідає командирові частини.

254. Військовослужбовці зобов’язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов’язаний направити хворого до медичного пункту частини.

255. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.

Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

256. Військовослужбовці строкової військової служби направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою інструктора з тактичної медицини роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту) за підписом головного сержанта роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий медичного пункту контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.

Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.

Хворі, яким призначене амбулаторне лікування, для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур, а також ті, що потребують консультації медичних спеціалістів, направляються до медичного пункту військової частини у дні і години, зазначені лікарем у книзі запису хворих.

Після одержання медичної допомоги військовослужбовці повертаються в розташування роти під командуванням інструктора з тактичної медицини або старшого. Старший команди передає книгу запису хворих черговому роти, який подає її командирові роти. За висновком лікаря (фельдшера), зазначеним у книзі запису хворих, і відповідним рішенням командира роти головний сержант роти віддає необхідні вказівки.

Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом, за висновком лікаря можуть залишатися для лікування на квартирах (удома). Про результати огляду хворих, характер поданої допомоги і призначення лікар робить відповідні відмітки в медичних книжках та видає довідки про стан здоров’я.

257. Висновок про часткове або повне звільнення військовослужбовців строкової військової служби від занять, робіт, несення служби у наряді, а офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом, - від виконання службових обов’язків дається лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не передбачений, - фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі потреби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лікаря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов’язків підлягають виконанню посадовими особами.

По закінченні терміну звільнення за висновком лікаря військовослужбовці мають бути направлені у разі потреби на повторний медичний огляд. Про звільнення від виконання службових обов’язків офіцерів і військовослужбовців військової служби за контрактом на підставі довідки лікаря (фельдшера) і про вихід їх на службу після хвороби оголошується в наказі по військовій частині.

258. Зарахування військовослужбовців строкової військової служби на дієтичне харчування здійснюється наказом по військовій частині на термін до трьох місяців на основі висновку начальника медичної служби військової частини.

259. У медичному пункті військової частини проводиться 14-денне стаціонарне лікування хворих, а також військовослужбовців, направлених з лікувальних закладів (частин) на лікування та реабілітацію.

260. На стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров’я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).

У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п’яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація про направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я та перебування військовослужбовця на лікуванні та/або реабілітації у сфері охорони здоров’я поза розташуванням військової частини може оброблятися з використанням державних інформаційних ресурсів у сфері охорони здоров’я у порядку, визначеному законодавством, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

261. Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров’я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

262. Начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний за п’ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров’я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.

В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров’я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов’язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров’я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України.

308. Черговий батальйону (підрозділів забезпечення військової частини) призначається із сержантів і підпорядковується черговому частини та його помічникові.

Черговий батальйону підпорядковується командирові батальйону, а черговий підрозділів забезпечення військової частини - командирові одного з підрозділів, призначеному наказом по військовій частині старшим цих підрозділів.

Черговий батальйону (підрозділів забезпечення військової частини) виконує обов’язки відповідно до обов’язків чергового роти.

З прибуттям до розташування підрозділів забезпечення старшого цих підрозділів, командирів підрозділів забезпечення, їх прямих начальників, чергового частини, а також перевірників подавати команду "Струнко", доповідати і супроводжувати їх у разі відсутності старшого за службовим становищем.

309. У батальйоні, розташованому окремо від інших підрозділів військової частини, черговий батальйону призначається з військовослужбовців офіцерського складу і виконує обов’язки чергового військової частини. Його помічником призначається військовослужбовець сержантського (старшинського) складу.

310. Черговий роти призначається з військовослужбовців сержантського (старшинського) складу та, як виняток, із найпідготовленіших військовослужбовців рядового складу. Він відповідає за додержання порядку в роті й неухильне виконання розпорядку дня, збереження зброї, ящиків із боєприпасами, майна роти, особистих речей військовослужбовців і за правильне несення служби днювальними.

Черговий роти підпорядковується черговому військової частини та його помічникові, а щодо внутрішньої служби в роті - командирові та головному сержантові роти. Черговому роти підпорядковуються днювальні роти.

Черговий роти є начальником для усіх військовослужбовців роти рівного з ним чи нижчого військового звання.

311. Перед розводом новопризначений черговий роти перевіряє склад призначеного добового наряду роти, проводить його огляд, відрекомендовує головному сержанту роти. Після огляду, перевірки знань обов’язків і проведення практичних занять головним сержантом роти він приймає від попереднього чергового відомість про наявність і місце знаходження особового складу роти і веде добовий наряд на розвід.

Після розводу новопризначений черговий разом із попереднім здійснює перевірку і прийняття зброї, ящиків з боєприпасами й печаток на них, майна за описом, наявності та справності засобів пожежогасіння, оповіщення й сигналізації, після чого чергові розписуються в книзі приймання та здавання чергування (додаток 9 до цього Статуту).

Зброя приймається поштучно, за номерами й комплектністю. При цьому перевіряється справність замків, охоронної сигналізації, шаф, печаток та іншого обладнання.

Прийнявши чергування, новопризначений черговий разом із попереднім доповідають командирові роти, а у разі його відсутності - його заступникові чи головному сержанту роти про здавання і прийняття чергування. Наприклад: "Пане (пані) капітане, сержант Остапенко чергування по роті здав"; "Пане (пані) капітане, сержант Чумак чергування по роті прийняв".

Потім новопризначений черговий роти повідомляє про всі зауваження і вказівки, зроблені на розводі черговим частини, а також про несправності чи нестачу, виявлені під час прийняття чергування.

312. Черговий роти зобов’язаний:

у разі приведення військової частини в бойову готовність (переведення на функціонування в умовах особливого періоду) здійснити підйом особового складу, оповіщення військовослужбовців, які перебувають поза межами розташування роти; до прибуття в роту військовослужбовців офіцерського складу або головного сержанта роти виконувати вказівки чергового військової частини;

стежити за чітким виконанням розпорядку дня в роті, у визначений час проводити загальний підйом особового складу;

знати місце перебування роти та порядок її виклику, наявність людей у роті, кількість осіб, що перебувають у наряді, хворих, заарештованих, звільнених із розташування військової частини чи відряджених у складі команд, а також наявність і точне місце знаходження зброї;

постійно знати місце перебування командира роти, негайно доповідати йому про всі надзвичайні події в роті, самовільно відсутніх військовослужбовців строкової військової служби і про вжиті заходи щодо їх розшуку;

відчиняти кімнату для зберігання зброї з дозволу чергового військової частини, командира роти чи головного сержанта роти;

видавати зброю лише за наказом командира роти чи головного сержанта роти, вносячи відповідний запис до книги видачі зброї та боєприпасів (додаток 10 до цього Статуту); приймаючи зброю, перевіряти її номери та комплектність; постійно мати при собі й нікому не передавати ключі від кімнати зберігання зброї;

у разі настання будь-яких надзвичайних подій у роті та порушень встановлених статутом правил відносин між військовослужбовцями негайно доповідати про це черговому військової частини або командирові роти, вживати заходів для наведення порядку;

стежити за наявністю, справним станом засобів пожежогасіння роти й охоронної сигналізації кімнати зберігання зброї, за виконанням вимог пожежної безпеки в роті (курити дозволяти лише у спеціально визначених місцях, сушити обмундирування - тільки в сушарнях, додержуватися правил опалення й користування ліхтарями);

за командою чергового військової частини зачиняти двері казарми на засуви, прибулих пропускати після попереднього встановлення їх особи;

у разі виникнення пожежі викликати пожежну команду, вжити заходів для її гасіння та негайно доповісти черговому військової частини й командирові роти, а також вивести людей і винести зброю та майно з приміщень, яким загрожує небезпека;

своєчасно змінювати днювальних; за наказом головного сержанта роти відправляти підрозділи та інші команди на роботи, а також направляти хворих та тих, хто потребує догляду лікаря, до медичного пункту;

у призначений час шикувати осіб, яких звільняють із розташування військової частини, перевіряти їх наявність і доповідати про це головному сержанту роти, за його наказом представляти їх черговому військової частини;

виходячи з приміщення роти у справах служби, а також на час свого відпочинку передавати виконання своїх обов’язків одному з днювальних вільної зміни;

одержувати від головного сержанта роти після вечірньої повірки відомості про відсутніх, а за наявності самовільно відсутніх - відомості про їх військові звання, прізвища, імена та по батькові і прибувати до чергового військової частини з доповіддю. Наприклад: "Пане (пані) капітане, у першій роті вечірню повірку проведено, всі люди в наявності, за винятком двох осіб, які перебувають у відпустці, трьох осіб - у наряді. Черговий роти сержант Головко";

після ранкового огляду доповідати черговому військової частини про наявність особового складу роти, про надзвичайні події за ніч і подавати список тих, хто своєчасно не повернувся із звільнення, та самовільно відсутніх, а також тимчасово відсутніх з інших причин;

стежити за станом приміщень роти, за підтриманням у них встановленої температури повітря, додержанням порядку освітлення, опалення, провітрювання, наявністю води, а також за прибиранням ділянки території, закріпленої за ротою;

підтримувати порядок під час приймання їжі особовим складом; за вказівкою головного сержанта роти своєчасно подавати черговому їдальні заявки на забезпечення їжею осіб, які перебувають у наряді чи відсутні в інших службових справах;

з прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище, чергового військової частини, а також інспектуючих осіб чи осіб, які прибули з перевіркою, подавати команду "Струнко", доповідати їм та супроводжувати в розташування роти. Наприклад: "Пане (пані) майоре, за час мого чергування надзвичайних подій не трапилося (чи трапилося те-то). Рота перебуває на стройовому плацу. Черговий роти сержант Шевченко".

Іншим військовослужбовцям офіцерського складу роти черговий не доповідає, а лише відрекомендовується.

Із прибуттям до роти військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу інших підрозділів, військових частин черговий відрекомендовується їм і супроводжує до командира чи головного сержанта роти.

Якщо командира (начальника), який прибув, зустрічає командир роти і доповідає йому, присутній при цьому черговий роти не доповідає і не відрекомендовується.

313. Днювальний роти призначається із рядового складу. Він відповідає за зберігання зброї, шаф (ящиків) із боєприпасами, майна роти та особистих речей, які є під його охороною. Днювальний роти підпорядковується черговому роти.

314. Черговий днювальний роти несе службу всередині казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати зберігання зброї.

Днювальний роти зобов’язаний:

не виходити з приміщення роти без дозволу чергового роти; постійно охороняти кімнату зберігання зброї та не допускати до неї нікого, крім чергового роти; своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня;

не пропускати в приміщення сторонніх осіб, а також не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно та речі без дозволу чергового роти;

негайно доповідати черговому роти про всі надзвичайні події в роті, про порушення встановлених цим Статутом правил відносин між військовослужбовцями роти, помічені несправності й про порушення вимог пожежної безпеки, вживати заходів до їх усунення;

піднімати за командою чергового роти особовий склад під час загального підйому, а також уночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха;

стежити за чистотою та порядком у приміщеннях і вимагати від військовослужбовців їх додержання;

не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими;

стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях чи місцях;

із прибуттям до роти прямих начальників від командира роти та вище та чергового військової частини подавати команду "Струнко"; із прибуттям до роти інших військовослужбовців офіцерського складу, головного сержанта роти або військовослужбовців не своєї роти викликати чергового, наприклад: "Черговий роти, на вихід".

Черговому днювальному заборонено сидіти, знімати спорядження та перебувати у розстебнутому одязі.

Днювальний вільної зміни зобов’язаний підтримувати чистоту й порядок у приміщеннях роти і нікуди не виходити без дозволу чергового роти; подавати йому допомогу в наведенні порядку у разі порушення встановлених статутами правил відносин між військовослужбовцями роти; залишаючись замість чергового роти, виконувати його обов’язки.

315. Черговий їдальні призначається із військовослужбовців сержантського (старшинського) складу. Він відповідає за правильність одержання продуктів із складу, повноту закладання їх у казан, своєчасну роздачу їжі за встановленими нормами, а також за санітарно-гігієнічний стан їдальні й додержання в ній порядку. Черговий їдальні підпорядковується черговому військової частини, його помічникові та заступникові командира військової частини з тилу. Черговому підпорядковується добовий наряд, призначений для роботи в їдальні, та кухарі.

316. Новопризначений черговий їдальні у встановлений час прибуває на інструктаж до заступника командира військової частини з тилу, а за його відсутності - до начальника продовольчої служби.

Перед розводом новопризначений черговий їдальні перевіряє склад наряду, заповнює відомість добового наряду їдальні та відправляє його на медичний огляд. Після розводу він приймає за описом документи (додаток 7 до цього Статуту), кухонний інвентар і посуд, перевіряє справність технологічного обладнання, розподіляє роботу між особовим складом наряду в їдальні, інструктує його про заходи безпеки.

Про здавання й прийняття чергування попередній і новопризначений чергові їдальні доповідають заступникові командира частини з тилу і черговому частини.

317. Черговий їдальні зобов’язаний:

знати кількість людей, взятих на харчування, та меню-розкладку;

бути присутнім під час одержання інструктором-кухарем (старшим кухарем) продуктів із складу, контролювати їх вагу і якість, у разі потреби викликати чергового лікаря чи фельдшера через чергового частини;

стежити за обробкою продуктів, а також за тим, щоб обробку м’яса та риби, видачу готової їжі здійснювали тільки кухарі;

обов’язково бути присутнім під час закладання продуктів у казан і наглядати за тим, щоб усі передбачені розкладкою продукти були закладені за їх вагою;

бути присутнім під час поділу м’яса й риби на порції, перевіряти їх вагу, а також правильність записів інструктора-кухаря (старшого кухаря) в книзі контролю за якістю приготування їжі;

приймати за описом розміщене в їдальні обладнання, інвентар та посуд;

не допускати до роботи в їдальні робітників, які не пройшли медичного огляду, стежити, щоб під час роботи додержувалися правила гігієни;

розподіляти роботу між військовослужбовцями, призначеними для її виконання в їдальні;

підтримувати чистоту й порядок у їдальні, не допускати перебування в їдальні особового складу в головних уборах, польових утеплених куртках і спеціальному (робочому) одязі;

стежити за своєчасним накриванням і прибиранням столів, миттям посуду, не дозволяти винесення його з їдальні;

не допускати видачі їжі без дозволу лікаря (фельдшера) й чергового частини, стежити за своєчасною і правильною роздачею їжі й додержанням черговості у видачі їжі підрозділам;

вимагати від старшого зміни кухарів зберігання запасів продуктів у чистоті й порядку;

залишати запас їжі за заявками головних сержантів (старшин) рот або чергових рот, не допускаючи її зберігання понад визначений термін;

організовувати вчасне прибирання відходів після обробки продуктів і стежити за чистотою прилеглої до їдальні території;

не допускати до їдальні сторонніх осіб;

дбати про виконання вимог пожежної безпеки та заходів безпеки під час роботи технологічного обладнання;

про всі виявлені недоліки доповідати черговому частини або його помічникові, а також заступникові командира частини з тилу й начальникові продовольчої служби;

під час відвідання їдальні прямими начальниками від заступників командира військової частини й вище, а також черговим частини та його помічником відрекомендовуватися їм. Наприклад: "Пане (пані) полковнику, черговий їдальні сержант Іванчук";

після закінчення робіт у нічний час супроводжувати добовий наряд, крім чергових кухарів, до підрозділу й доповідати черговому частини.

318. Черговий фельдшер (санітарний інструктор) медичного пункту відповідає за внутрішній порядок у медичному пункті, а за відсутності лікаря - за подання медичної допомоги. Він підпорядковується черговому частини, його помічникові й начальникові медичного пункту військової частини. Йому підпорядковуються днювальні медичного пункту.

Про здавання та прийняття чергування попередній і новопризначений чергові доповідають начальникові медичного пункту й черговому частини.

319. Черговий фельдшер (санітарний інструктор) медичного пункту зобов’язаний:

постійно перебувати в медичному пункті; виходячи в службових справах, залишати замість себе днювального медичного пункту та повідомляти його, куди й на який час він відлучається;

знати кількість хворих, які лікуються у медичному пункті, характер захворювання, призначене кожному хворому лікування й харчування, виконувати призначення лікаря;

за викликом чергового їдальні прибувати для визначення якості продуктів, що видаються в їдальню;

до початку амбулаторного прийому збирати медичні книжки військовослужбовців, записаних на прийом, міряти хворим температуру;

під час прибуття до медичного пункту військовослужбовців, які раптово захворіли, подавати їм першу медичну допомогу й доповідати начальникові медичного пункту;

за викликом чергового роти, батальйону або частини негайно прибувати до хворого для подання йому допомоги, а у разі потреби у терміновому лікарському втручанні негайно відправляти хворого до медичного пункту й доповідати лікареві або начальнику медичного пункту;

здійснювати медичний огляд військовослужбовців, які прибувають із відпустки, відрядження, призначених у добовий наряд, а також водіїв перед рейсом;

вимагати від днювальних медичного пункту здійснення старанного нагляду й догляду за хворими;

стежити за якістю їжі для хворих та її своєчасною роздачею, прибиранням приміщень медичного пункту, підтриманням належної температури в них та за своєчасним провітрюванням;

заступаючи на чергування, приймати під розписку отруйні та наркотичні лікарські препарати, ключі від шаф, де вони зберігаються;

після прийняття чергування подавати черговому частини відомості про кількість хворих, що перебувають на стаціонарному лікуванні у медичному пункті;

у разі виникнення пожежі негайно доповісти черговому частини, організувати евакуацію хворих і гасіння пожежі;

у разі відвідання медичного пункту прямими начальниками від начальника медичного пункту й вище, а також черговим частини та його помічником відрекомендовуватися їм. Наприклад: "Пане (пані) майоре, черговий фельдшер сержант Кузьменко". Після відрекомендування черговий фельдшер доповідає прибулому про кількість хворих у медичному пункті та про їх самопочуття.

320. Днювальний медичного пункту призначається із санітарів. Він підпорядковується черговому фельдшерові (санітарному інструкторові). Якщо в штаті медичного пункту немає посади санітара, днювальні медичного пункту призначаються з осіб рядового складу, які видужують.

Днювальний медичного пункту зобов’язаний:

за вказівкою чергового фельдшера (санітарного інструктора) й під його наглядом здійснювати санітарну обробку новоприбулих хворих;

приймати особисті речі хворих й готувати їх до дезінфекції;

обслуговувати хворих, роздавати їм їжу й воду;

стежити за додержанням у медичному пункті встановленого внутрішнього порядку.

332. Бойове чергування - це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин.

До складу чергових сил і засобів входять бойові обслуги, чергові зміни пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.

У Військово-Морських Силах Збройних Сил України бойове чергування є найвищою формою підтримання бойової готовності сил у мирний час.

333. Бойове чергування організовується командиром військової частини, який відповідає за виконання завдань черговими силами і засобами.

Заступники командира військової частини, начальники родів військ і служб відповідають за бойову готовність, забезпечення та підготовку чергових сил і засобів у відповідній частині.

334. Склад чергових сил і засобів, ступені їх бойової готовності, тривалість, порядок несення бойового чергування, підготовки особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до чергування і зміна його встановлюються наказом командира військової частини згідно з вимогами цього Статуту, наказами і директивами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України.

335. На бойове чергування забороняється призначати осіб, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми відповідної підготовки в установленому обсязі, а також військовослужбовців, щодо яких проводиться розслідування за провини, і хворих.

За невикористані через несення бойового чергування вихідні, святкові та неробочі дні військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, надається відпочинок протягом тижня.

336. Підготовка особового складу до несення бойового чергування проводиться на підставі плану, затвердженого командиром військової частини, в складі підрозділів, бойових обслуг, чергових змін перед кожним заступанням на бойове чергування. Вона проводиться під керівництвом командира військової частини чи під керівництвом осіб за його розпорядженням з урахуванням характеру та обсягу завдань, специфіки військової частини, підрозділу, часу та місця несення бойового чергування в класах підготовки до бойового чергування чи в спеціально підготовлених місцях із використанням навчальної (навчально-бойової) техніки, апаратури, тренажерів, макетів і навчальних посібників.

Озброєння, бойова та інша техніка готуються заздалегідь.

Усі заходи щодо підготовки чергових сил і засобів завершуються перевіркою їх готовності до несення бойового чергування. Результати перевірки вносяться до журналу обліку підготовки до бойового чергування. Наказ про заступання на бойове чергування віддає командир військової частини.

337. Порядок заступання на бойове чергування встановлюється наказами Міністра оборони України.

338. Про заступання на бойове чергування командир чергових сил і засобів (оперативний черговий, начальник зміни, обслуги, черговий командного пункту) доповідає своєму безпосередньому начальникові та черговому пункту управління вищого рівня.

Командири чергових сил і засобів повинні докладно знати обстановку, діяти сміливо й рішуче, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, забезпечувати виконання бойового завдання.

339. Під час бойового чергування під керівництвом командирів чергових сил і засобів та старших начальників здійснюються роздільні й комплексні тренування чергової зміни (частина з яких - контрольні).

Крім того, за розкладом, затвердженим начальником штабу військової частини, проводяться заняття з особовим складом чергових сил, вільних від несення бойового чергування.

340. Командирам чергових сил і засобів заборонено віддавати особовому складові накази, що відволікають його від виконання обов’язків несення бойового чергування.

Особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено:

передавати будь-кому, хоча б тимчасово, без дозволу командира чергових сил і засобів виконання обов’язків несення бойового чергування;

відволікатися, братися за справи, не пов’язані з виконанням обов’язків несення бойового чергування;

самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування;

виконувати роботу, яка призводить до зниження бойової готовності озброєння, бойової та іншої техніки.

Звільнення особового складу з військової частини (підрозділу), від якої виділяються чергові сили і засоби (заняття, спортивні й культурно-масові заходи), проводиться із таким розрахунком, щоб забезпечити посилення чергових сил у визначені терміни.

341. Періодичність перевірки бойового чергування посадовими особами встановлюється наказом Міністра оборони України.

Перевірка несення бойового чергування проводиться командиром військової частини, його прямими начальниками чи особами за їх дорученням, для чого відпрацьовується план перевірки несення бойового чергування.

Після зміни з бойового чергування безпосередній начальник проводить аналіз несення служби особовим складом і сповіщає про його результати командира військової частини.